–озвиток промисловост≥ в царськ≥й –ос≥њ в перш≥й половин≥ XIX стор≥чч¤ наст≥йно вимагало пол≥пшенн¤ ≥снуючих ≥ орган≥зац≥њ нових транспортних зв'¤зк≥в. Ќеобх≥дн≥сть створенн¤ зал≥зниць була очевидна. ≤ все-таки буд≥вництво њх сильно стримувалос¤. ѕредставники одр¤хл≥лого кр≥пацького ладу, на ¤ких спиравс¤ царський ур¤д, побоювалис¤, що зал≥зниц≥, спри¤ючи розвитку кап≥тал≥стичних в≥дносин, похитнуть основи старого пор¤дку, а, можливо, призведуть ≥ до зм≥ни пол≥тичноњ влади у феодальн≥й –ос≥њ.
     ‘еодал≥в-кр≥посник≥в п≥дтримували т≥, хто в зал≥зниц¤х бачив свого серйозного конкурента. ÷е Ц велик≥ перев≥зники ≥ судновласники, що отримували величезн≥ прибутки з рос≥йського бездор≥жж¤ ≥ неймов≥рно жорстокоњ експлуатац≥њ в≥зник≥в, вантажник≥в, бурлак≥в.
     ÷арський ур¤д, захищаючи насамперед ≥нтереси пом≥щик≥в-кр≥посник≥в, легко миривс¤ з убог≥стю транспортноњ системи в крањн≥. ¬≥н трохи зм≥нив своЇ ставленн¤ до зал≥зниць лише п≥сл¤ поразки в  римськ≥й в≥йн≥, що зайвий раз показала згубн≥сть дл¤ –ос≥њ њњ в≥ковоњ в≥дсталост≥. “ому перш≥ зал≥зниц≥ в –ос≥њ будувалис¤ головним чином з≥ стратег≥чних м≥ркувань.
     ¬еликий ≥нтерес громадськост≥ викликала опубл≥кована в 1838 роц≥ в журнал≥ "—ын ќтечества" статт¤ ј. ѕравдина "ѕро зал≥зн≥ ≥ торцев≥ дороги –ос≥њ"[1]. ” н≥й автор доводив необх≥дн≥сть продовженн¤ буд≥вництва л≥н≥њ ѕетербургЦћосква в напр¤мку —ерпухова, “ули, ’аркова ≥ дал≥ до „орного мор¤. –≥к по тому в тому ж журнал≥ ј. —афоновим був опубл≥кований проект мереж≥ зал≥зниць, що включав пор¤д з ≥ншими напр¤мки: “амбовЦ¬оронежЦ’арк≥в; ћоскваЦ“улаЦ’арк≥в [2].
     ¬≥домий рос≥йський ≥нженер ѕ. ѕ. ћельников ще у 1844 роц≥ запропонував проект буд≥вництва так званих "першочергових зал≥зниць" загальною довжиною п'¤ть чи ш≥сть тис¤ч к≥лометр≥в, до ¤ких була в≥днесена ≥ л≥н≥¤ ћоскваЦ’арк≥вЦ—евастополь [3]. ÷ей проект був затверджений лише к≥лька рок≥в потому. ѕ≥сл¤ довгих сперечань отримав схваленн¤ ≥ проект спорудженн¤ ’арк≥в-—евастопольськоњ л≥н≥њ, а також р¤д ≥нших напр¤мк≥в майбутньоњ ѕ≥вденноњ маг≥страл≥. ” розвитку зал≥зничного буд≥вництва –ос≥њ було два пер≥оди величезного п≥дйому: к≥нець 60-х (≥ початок 70-х) рок≥в ≥ друга половина 90-х рок≥в. « 1865 по 1875 р. середн≥й р≥чний прир≥ст рос≥йськоњ зал≥зничноњ мереж≥ складав 1,5 тис. к≥лометр≥в, а з 1893 по 1897 Ц близько 2,5 тис. к≥лометр≥в [4].
     ≤стор≥¤ виникненн¤ ѕ≥вденноњ зал≥зниц≥ т≥сно пов'¤зана з буд≥вництвом першоњ в ”крањн≥ зал≥зничноњ траси ќдеса Ц Ѕалта. ќдразу п≥сл¤ њњ спорудженн¤ виникли суперечки про те, в ¤кому напр¤мку продовжувати цю л≥н≥ю. ќдн≥ пропонували на  ињв , ≥нш≥ Ц на ’арк≥в. ” 60-≥ роки минулого стор≥чч¤ ’арк≥в вже був великим центром промисловост≥ п≥вдн¤ –ос≥њ. ¬ажливу роль у цьому з≥грала його близьк≥сть до ƒонбасу ≥  ривор≥жж¤. ѕор¤д з деревообробними, тютюновими, х≥м≥чними, суконно-вовн¤ними, кондитерськими, пивоварними вступали до ладу п≥дприЇмства металообробноњ ≥ машинобуд≥вноњ промисловост≥.
     Ѕ≥льше 80 дн≥в на р≥к тривали ¤рмарки Ц водохресна, троњцька, успенська , покровська, широко в≥дом≥ серед торгового загалу ѕетербурга, ћоскви, ѕрибалтики, —уздал¤, “ули,  иЇва,  риму, ѕриазов'¤, великих приволзьких м≥ст, ѕольщ≥, ћолдав≥њ ≥ нав≥ть “уреччини. « ус≥х бок≥в везли товари. ’арк≥в мав потребу у виход≥ до мор¤. ј оск≥льки з ус≥х морських порт≥в того часу найб≥льш розвиненим ≥ поживавленим був ќдеський порт, то необх≥дн≥сть з'Їднанн¤ його з ћосквою стала очевидною.
      ињв мав велике значенн¤ ¤к торговий центр, мав у своЇму розпор¤дженн≥ багато п≥дприЇмств харчовоњ ≥ легкоњ промисловост≥. ¬≥н був великим р≥чковим портом, а також важливим с≥льськогосподарським районом. “аким чином, проведенн¤ зал≥зниц≥ через  ињв, що зв'¤зала б його з ћосквою ≥ портом ќдесою, теж було дуже доц≥льним. ќт чому дискус≥¤ про виб≥р напр¤мку прийн¤ла такий гострий характер.
     ќтже, у 1864 роц≥ було прийн¤те р≥шенн¤ про буд≥вництво л≥н≥њ ќдеса Ц Ѕалта. ƒержавна скарбниц¤ вид≥лила кап≥тал з розрахунку 45 тис¤ч карбованц≥в на версту. 9000 солдат≥в ≥ арештант≥в цив≥льного в≥домства були з≥гнан≥ до м≥сц¤ роботи. Ѕуд≥вництво йшло дл¤ того часу досить швидко, ≥ вже 5 грудн¤ 1865 року в≥дбувс¤ пуск першоњ в ”крањн≥ дороги ќдесаЦЅалта. Ќезабаром царський ур¤д прийн¤в р≥шенн¤: дороги, що розпочат≥ в≥д ћоскви до —ерпухова ≥ де¤к≥ ≥нш≥, будувати засобами державноњ скарбниц≥. « боку —ерпухову л≥н≥¤ п≥шла на “улу, ќрел,  урськ ≥ ’арк≥в, а в≥д Ѕалти Ц на  ременчук ≥ ’арк≥в.
     ўоб швидше з'Їднати  урськ з “аганрогом через ƒонецький басейн, ћ≥н≥стерство шл¤х≥в сполученн¤ вир≥шило видати посв≥дченн¤ на концес≥ю ’арк≥вському земству. Ѕули оголошен≥ торги. Ќайменшу варт≥сть роб≥т за¤вив —. —. ѕол¤ков. …ому в 1863 роц≥ ≥ була надана концес≥¤ на буд≥вництво л≥н≥њ  урскЦ’арк≥вЦ“аганрогЦ–остов. ¬≥дпов≥дно до договору п≥др¤дник зобов'¤зувавс¤ закуповувати дл¤ буд≥вництва т≥льки рос≥йськ≥ рейки, а рухомий склад на заводах, що йому будуть вказан≥. ќдночасно ур¤д надав ѕол¤кову позику в розм≥р≥ 9 м≥льйон≥в карбованц≥в.
     ѕожовт≥л≥ стор≥нки "ћосковских ведомостей" розпов≥дають про зас≥данн¤ ’арк≥вськоњ м≥ськоњ думи, де вперше обговорювалос¤ питанн¤ про виб≥р м≥сц¤ майбутньоњ зал≥зничноњ станц≥њ ≥ вокзалу . ƒума прийшла до висновку, що м≥сце "б≥л¤ ’олодноњ √ори ... найб≥льш виг≥дне ≥ зручне. ÷¤ м≥сцев≥сть близька до центра м≥ста ... не потр≥бно н≥¤ких витрат на пристосуванн¤ шл¤х≥в б≥л¤ ц≥Їњ м≥сцевост≥, тому що вона прил¤гаЇ до ≥снуючого шосе до центра м≥ста"[5].
     ѕерший поњзд прибув у ’арк≥в 6 липн¤ 1869 року.
     ѕрот¤жний гудок роз≥рвав ранкову тишу ≥ далекою луною в≥дгукнувс¤ на ’олодн≥й √ор≥. Ќа вокзал≥ з≥бралос¤ багато людей. Ќайб≥льш см≥лив≥ ви¤вили бажанн¤ прокотитис¤ на "чавунц≥" Ц так у народ≥ називалис¤ тод≥ зал≥зниц≥. ¬агони миттю наповнилис¤ пасажирами. ѕаровоз, сичачи ≥ пихкаючи, рушив з м≥сц¤, т¤гнучи за собою пасажирський поњзд ≥з дев'¤ти вагон≥в. “ак почавс¤ рух поњзд≥в на д≥л¤нц≥  урськЦ’арк≥в. ƒо к≥нц¤ 1869 року була зак≥нчена ≥ л≥н≥¤ ’арк≥вЦ–остов.
     ” ’арков≥ дл¤ ремонту рухливого поњзда були побудован≥ паровозн≥ ≥ вагонн≥ майстерн≥, прим≥тивн≥ будови дл¤ заправки локомотив≥в вуг≥лл¤м ≥ водою.
     ƒо цього часу п≥дходило до к≥нц¤ буд≥вництво дороги в≥д Ѕалти до  ременчука. –оботи велис¤ одночасно на вс≥х д≥л¤нках. —поруджувалис¤ зал≥зничн≥ мости через р≥ки  оломак, “агамлик, ¬орскла, ѕсел. Ѕудувалис¤ вокзали, шл¤хов≥ будки. ѕо заливних лугах л≥вого берега ¬орскли насипалис¤ земл¤н≥ полотна.

ѕќ“ќћ ≤  –ќ¬'ё

     ¬ажко нав≥ть у¤вити, ¤ким низьким у той час був р≥вень буд≥вельного виробництва, а головне, у ¤ких нестерпно важких умовах знаходилис¤ буд≥вельники. ¬ одному з контракт≥в, наприклад, говорилос¤, що ¤кщо хтось з роб≥тник≥в захвор≥Ї, то п≥др¤дники зобов'¤зан≥ в≥дн≥мати ≥з зароб≥тньоњ плати хворого на харч≥ 15 коп≥йок ≥ за медикаменти (за час перебуванн¤ в лазарет≥) 5 коп≥йок ср≥блом на добу. јле ¤кщо хтось з роб≥тник≥в помре, не в≥дробивши завдатку ≥ забраних ним грошей, то њх в≥драхувати ≥з загальноњ суми, що подаЇтьс¤ на арт≥ль. ¬загал≥ у вс≥х випадках, у ¤ких будуть зроблен≥ в≥драхуванн¤, вони (роб≥тники) в≥дпов≥дають одне ща одного круговою порукою.
     ’аз¤њ не переймалис¤ охороною прац≥ ≥ техн≥кою безпеки. ¬они знали: одн≥ п≥дуть, ≥нших голод прижене њм на зм≥ну.
     Ќа д≥л¤нц≥  ременчукЦѕолтава рух в≥дкрилас¤ 1 серпн¤ 1870 року. Ћ≥н≥¤ в≥д ѕолтави до ’аркова, що зв'¤зала  ременчуцьку д≥л¤нку з  урскоЦ’арк≥вськоЦјзовскою зал≥зницею, вступила до ладу 16 червн¤ 1871 року. Ќавесн≥ наступного року був зданий в експлуатац≥ю м≥ст через ƒн≥про ≥ в≥дкрита л≥н≥¤ м≥ж  рюковом ≥  ременчуком. “аким чином, зал≥зничне сполученн¤ зв'¤зало ’арк≥в з ќдесою та ћиколаЇвим. ¬антаж≥ середньоњ смуги –ос≥њ отримали доступ до чорноморських порт≥в.
     ≤з зак≥нченн¤м буд≥вництва зал≥зниц≥ постало питанн¤ про створенн¤ бази дл¤ ремонту рухомого складу. ƒл¤ цього на станц≥њ ѕолтава були збудован≥ два виробничих будинки: невеликий кам'¤ний сарай на 9 паровоз≥в ≥ дерев'¤ний сарай на 8 вагон≥в. ¬они ≥ стали першими об'Їктами ѕолтавськоњ д≥л¤нки т¤ги. “ак, разом з першою зал≥зницею, у ѕолтав≥ виникло й одне з великих на той час промислове п≥дприЇмство Ц √оловн≥ паровозн≥ майстерн≥ ’арковоЦћиколањвськоњ зал≥зниц≥.
     ѕо —умськ≥й л≥н≥њ поњзди п≥шли у 1878 роц≥. ¬она прол¤гла в≥д станц≥њ ћерефа через Ћюботин ≥ —уми до ¬орожби. ” 1888 роц≥ почавс¤ рух на д≥л¤нц≥  ременчукЦ–омни ≥ ’арковоЦћиколањвська зал≥зниц¤ отримала вих≥д на Ћ≥бавоЦ–оменську маг≥страль.
     «а рахунок скарбниц≥ в 1885 роц≥ побудована  ерч-‘еодос≥йська зал≥зниц¤, передана незабаром до складу ЋозовоЦ—евастопольськоњ зал≥зниц≥. ” 1896 роц≥ в≥дкрилас¤ д≥л¤нка Ѕелгород-¬овчанськ, а пот≥м ¬овчанськЦ уп'¤нськ.
      урскоЦ’арковоЦјзовська ≥ ЋозовоЦ—евастопольська зал≥зниц≥ в 1894 роц≥ з'Їдналис¤ в одну з назвою  урскоЦ’арковоЦјзовська, ЋозовоЦ—евастопольська ≥ ƒжанкойськоЦ‘еодос≥йська зал≥зниц≥. „ерез два роки через довгу ≥ важку назву зм≥нили на  урскоЦ’арковоЦ—евастопольську.
     ” 1894 роц≥ в≥дкривс¤ рух поњзд≥в на д≥льниц¤х ЋохвицаЦ√ад¤ч,  ирик≥вкаЦќхтирка ≥ Ѕоромл¤ЦЋебединська, ” 1897 роц≥ була побудована л≥н≥¤ ѕолтаваЦ онстантиноград (нин≥  расноград), а в 1901 роц≥  онстантиноградЦЋозова. ƒо цього часу вв≥йшли до ладу багато ≥нших л≥н≥й, д≥л¤нки, в≥тки.  олишн¤  урскоЦ’арковоЦ—евастопольська ≥ ’арковоЦћиколањвська з'Їдналис¤ в одну маг≥страль з назвою Ц ѕ≥вденн≥ зал≥зниц≥.
     –уками рос≥йських ≥ украњнських роб≥тник≥в ≥ сел¤н, њх потом ≥ кров'ю, ц≥ною тис¤ч житт≥в була збудована найб≥льша зал≥знична маг≥страль –ос≥њ. ¬она дала в≥дчутний поштовх подальшому розвитку крањни по кап≥тал≥стичному шл¤ху.
     –ос≥йська промислов≥сть зробила новий крок уперед, отримавши таку потужну транспортну базу. ƒо епохи зал≥зниць видобуток кам'¤ного вуг≥лл¤ в ƒонбас≥ коливалас¤ в межах в≥д 6 до 13,7 м≥льйона пуд≥в на р≥к. « њхньою по¤вою видобуток вуг≥лл¤ зб≥льшивс¤ втрич≥. ѕор≥вн¤но високими темпами почала розвиватис¤ ≥ металург≥йна промислов≥сть п≥вдн¤ –ос≥њ. «ал≥зниц≥ стали пост≥йним споживачем металу дл¤ виробництва рейок, мост≥в, паровоз≥в, вагон≥в. ѕоступово скорочувавс¤ ≥мпорт рейок у –ос≥ю.
     «начний стимул отримало машинобудуванн¤. ” 1895 роц≥ був закладений перший кам≥нь у фундамент ’арк≥вського паровозобуд≥вного заводу, у 1896 роц≥ Ц Ћуганського. ” 1900 роц≥ ц≥ два п≥дприЇмства випустили 233 паровоза, що складало 23 в≥дсотка локомотив≥в ус≥Їњ крањни.
     ѕерш≥ паровози ≥ вагони вигл¤дали убого. ¬они мали по одному буферу, гвинтова зч≥пка була в≥дсутн¤. ѕри в≥дправленн≥ локомотива з м≥сц¤ пом≥чник машин≥ста, в≥дкривши цил≥ндров≥ продувальн≥ крани, б≥г ¤кийсь час поруч з паровозом, а пот≥м, закривши на ходу кран, застрибував своЇ м≥сце.
     ѕасажирськ≥ вагони, наб≥гаючи на стики рейок, р≥зко п≥дстрибували, ¤к в≥з на брук≥вц≥. јвар≥њ ≥ катастрофи були звичайним ¤вищем. ” 1888 роц≥ сталас¤ катастрофа на 277Цй верст≥ поблизу станц≥њ Ѕ≥рки. ” поњзд≥ знаходивс¤ цар ќлександр III з родиною ≥ почтом. —амодержець подорожував крањною. ѕоњзд, ¤к водилос¤ в т≥ часи, йшов пов≥льно. ÷арю ≥ придворним це не сподобалос¤. Ўвидк≥сть була зб≥льшена, ≥ поњзд покотивс¤ п≥д ук≥с. «агинули дес¤тки людей. ÷ар ≥ його родина не постраждали. ќднак пол≥ц≥¤ вз¤ла багато п≥дприЇмств транспорту п≥д неослабне спостереженн¤. «ал≥зничники потрапили в государеву немил≥сть.

–јƒяЌ—№ ј ќ ”ѕј÷≤я

    XX з'њзд  ѕ–— , що в≥дбувс¤ в лютому 1956 року , прийн¤в ƒирективи по шостому п'¤тил≥тньому план≥ розвитку народного господарства —–—– .
     ¬≥дпов≥дно до шостого п'¤тил≥тнього плану почалас¤ електриф≥кац≥¤ л≥н≥њ  урск Ц ’арк≥в Ц Ћозова, а також прим≥ського руху . ≈лектриф≥катори з перших дн≥в п'¤тир≥чки уз¤ли висок≥ темпи. ”л≥тку 1957 року були вже зак≥нчен≥ роботи з перебудови д≥л¤нки ’арк≥в Ц ћерефа, а 30 липн¤ машин≥ст депо " ∆овтень "  . ј. Ѕоганець пров≥в тут перший електропоњзд —– 3Ц1654 . ѕрих≥д електровоз≥в знаменував собою д≥йсний техн≥чний переворот на транспорт≥ .
  ќсновн≥ роботи з електриф≥кац≥њ ѕ≥вденноњ маг≥страл≥ виконував колектив тресту ёжтрансстрой . Ќа буд≥вництв≥ не було в≥дстаючих . ”с≥ трудилис¤ з високою напругою . «начний внеску електриф≥кац≥ю л≥н≥њ  урськ Ц ’арк≥в-Ћозова внесли фах≥вц≥ " ’аргипротранса ", що достроково виконали всю техн≥чну документац≥ю й оперативно реагували на запити буд≥вельник≥в .
  јктивна участь у ц≥й велик≥й справ≥ приймали труд≥вники багатьох завод≥в , що поставл¤ли устаткуванн¤ ≥ прилади дл¤ т¤гових п≥дстанц≥й , проводу контактноњ мереж≥ , металев≥ ≥ зал≥зобетонн≥ опори, р≥зну електроапаратуру . ¬ажлив≥ замовленн¤ виконали колективи харк≥вських промислових п≥дприЇмств ≥ зокрема заводу металоконструкц≥й. –оботи з електриф≥кац≥њ координував головний ≥нженер дорог≥ ‘. ј. —тепанов.
  ≤ от електропоњзда п≥шли дал≥ на п≥вдень Ц до Ћозовоњ ≥ на п≥вн≥ч Ц до Ѕелгорода, а пот≥м ≥ до  урска . ’арк≥вськ≥ , лоз≥вськ≥ ≥ белгородськ≥ локомотивн≥ бригади залишили паровози, швидко освоњли нову техн≥ку ≥ домоглис¤ високоњ економ≥чноњ ефективност≥ використанн¤ електровоз≥в. —ередньодобовий проб≥г склав 1100 к≥лометр≥в.
  Ќапр¤мок  урськ Ц ’арк≥в Ц Ћозова з'¤вилос¤ важливою ланкою найб≥льшоњ в ™вроп≥ електриф≥кованоњ л≥н≥њ Ћенинград Ц Ћенинакан довжиною 3500 к≥лометр≥в . ѕот≥м були електриф≥кован≥ один з вантажонапружених д≥л¤нок ќснова Ц  расний Ћиман, а також основн≥ д≥л¤нки прим≥ського руху.
  ” 1960 роц≥ завершилас¤ електриф≥кац≥¤ всього головного напр¤мку ѕ≥вденноњ. ÷е р≥зко п≥двищило пропускну ≥ пров≥зну спроможн≥сть л≥н≥й, прискорило доставку вантаж≥в ≥ пасажир≥в, знизило соб≥варт≥сть перевезень. —творилис¤ умови дл¤ широкого застосуванн¤ на транспорт≥ автоматики ≥ телемехан≥ки, електронноњ техн≥ки, р≥зного електро≥нструмента .
  ћайже одночасно з електровозами на дорогу прийшли ≥ тепловози . Ќа вантажонапруженому напр¤мку Ћозова Ц ƒарниц¤, де вони зам≥нили паровози , р≥зко зросла пров≥зна спроможн≥сть. Ќезабаром на тепловозну т¤гу перевели також д≥л¤нки ќснова Ц  онотоп, ќснова Ц √отн¤, ќснова Ц  уп'¤нськ , ’арк≥в Ц  расноград, ’арк≥в Ц  ременчук та ≥нш≥. ≈лектриф≥кац≥¤ д≥л¤нки  уп¤нск Ц ¬алуйки була зд≥йснена на зм≥нному струм≥.
  «агальна довжина л≥н≥й, переведених на електровозну ≥ тепловозну т¤гу, перевищуЇ 2500 к≥лометр≥в . ÷ими видами т¤ги зд≥йснюютьс¤ перевезенн¤ всього вантажопотоку . Ќа дороз≥ зам≥сть 17 коротких т¤гових пл≥ч стало 7 великих.
  “епловози прийшли в депо ќснова,  уп'¤нськ, ¬алуйки, √реб≥нка, ѕолтава, ’арк≥в-—ортувальний, Ћозова. ¬же зараз продуктивн≥сть новоњ т¤ги в два з зайвим раз≥в вище, н≥ж у парових локомотив≥в. Ўвидк≥сть руху поњзд≥в у 120 ≥ б≥льш к≥лометр≥в на годину вже н≥кого не дивуЇ.
  ѕ≥вденна зал≥зниц¤ проходла по земл≥ двох братерських республ≥к, сталевими шл¤хами зв'¤зуЇ ”крањну з –ос≥йською ‘едерац≥Їю. ћ≥ж украњнськими ≥ рос≥йськими зал≥зничниками установилас¤ давн¤ ≥ нерушима дружба.
  ўе до початку електриф≥кац≥њ ѕ≥вденноњ дороги харк≥в'¤ни пройшли в ћоскв≥ курс теоретичного навчанн¤ по експлуатац≥њ ≥ ремонту электросекций. ѕот≥м електровозники столиц≥ прињхали до ’аркова допомагати освоювати нову техн≥ку. Ѕажаними г≥стьми були представники депо ћоскваЦѕавелецка¤, машин≥сти-≥нструктори ћосковского маторовагонного депо, що зробили багато рейс≥в на д≥л¤нц≥ ’арк≥вЦћерефа, навчаючи харк≥вських машин≥ст≥в майстерност≥ вод≥нн¤ прим≥ських електропоњзд≥в.
  ѕобувала в ’арков≥ делегац≥¤ Ћенинград-ћосковского пасажирського локомотивного депо, вона вручила харк≥в'¤нам бронзовий макет ≥сторичного паровоза є 293, на ¤кому великий вождь ¬. ». Ћен≥н прињхав з ‘≥нл¤нд≥њ в ѕетроград у кв≥тн≥ 1917 року. Ќа макет≥ виграв≥руваний напис : " олективу депо "∆овтень" у знак дружби в≥д колективу депо Ћенинград-ѕассажирский ћосковской ќкт¤брьской железной дороги".
     ” першому роц≥ семир≥чки зал≥зничники ѕ≥вденноњ звернулис¤ до колектив≥в ћосковской , ƒонецькоњ , ѕридн≥провськоњ, —еверо- авказской зал≥зниць ≥з закликом розгорнути змаганн¤ за високу культуру пасажирських перевезень на головному курортному напр¤мку ћосква Ц  рим Ц  авказ.
     ѕасажирськ≥ поњзди дальнього ≥ м≥сцевого сполученн¤ формуютьс¤ ≥з сучасних суц≥льнометалевих вагон≥в. Ўироке застосуванн¤ знаход¤ть на вокзалах автомати, що друкують квитки, автоматичн≥ камери схову ≥ дов≥дков≥ установки. Ќа зал≥зниц≥ курсують ф≥рмов≥ поњзди високого класу , що одержали заслужене визнанн¤ пасажир≥в.
     ¬ажливе м≥сце на мереж≥ зал≥зниць займаЇ вокзал ’арк≥в-ѕасажирський. ” л≥тню пору в≥д його перон≥в щодоби в≥дправл¤ютьс¤ б≥льш сотн≥ пасажирських ≥ прим≥ських поњзд≥в. “ут багато чого зроблено дл¤ створенн¤ зручностей пасажирам. ¬елике значенн¤ маЇ дов≥дково-≥нформац≥йна служба. ” центральн≥й частин≥ будинку возкала розм≥стивс¤ спец≥альний зал дов≥док. ƒо послуг в≥дв≥дувач≥в автоматичн≥ дов≥дков≥ установки, художньо оформлена карта-схема зал≥зниць –ад¤нського —оюзу, розклад поњзд≥в,  рад≥одов≥дка. ЌатискаЇш клав≥шу, ≥ в≥дразу видаЇтьс¤ дов≥дка у вид≥ напису на ≥нформац≥йному табло. Ў≥сть таких автомат≥в, встановлених у дов≥дковому зал≥, забезпечують дов≥дки по 300 найб≥льш ходових станц≥¤х мереж≥. «монтовано 18 точок рад≥одов≥дки, за допомогою ¤ких пасажир може отримати потр≥бн≥ дан≥, знаход¤чись у будь-¤кому м≥сц≥ вокзалу.
     ¬инах≥дники Ќ. “. „ернуха , 3. ћ. –емез ≥ ј. —. ѕоливанов зконструювали автомат "’арк≥вЦ1", що зам≥нив квиткового касира. јвтомат компостуЇ ≥ видаЇ картонн≥ квитки дл¤ проњзду до прим≥ських станц≥й, розташованих у межах трьох зон. ¬иготовлений також автомат "’арк≥вЦ2", що друкуЇ ≥ продаЇ квитки до прим≥ських станц≥й восьми зон. јвтомат "’арк≥вЦ3" продаЇ квитки "туди ≥ назад", сам враховуЇ свою роботу. јвтомат "’арк≥вЦ4" виг≥дно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ус≥х своњх попередник≥в. ¬≥н "продаЇ" квитки на 15 зон прим≥ського сполученн¤, приймаЇ будь-¤к монети в≥д коп≥йки до карбованц¤ в будь-¤к≥й посл≥довност≥. ѕрийом кожноњ монети триваЇ 3 секунди. «а цей час автомат не т≥льки враховуЇ-п≥дсумовуЇ, але ≥ визначаЇ њњ придатн≥сть. ¬ автомат≥ Ї кнопки дл¤ одержанн¤ повних, дит¤чих ≥ багажних квитк≥в. ”с≥ проведен≥ операц≥њ ф≥ксуютьс¤ на контрольн≥й друкован≥й стр≥чц≥ . јвтоматично п≥драховуЇтьс¤ сума виторгу по вс≥х пасажирських ≥ багажних квитках . јвтомат компактний, економ≥чний, зручний в експлуатац≥њ . ¬≥н знайде широке застосуванн¤ не т≥льки на зал≥зниц¤х, але й у м≥сц¤х продажу квитк≥в на л≥таки, пароплави, автобуси.
     јвтомати з харк≥вською маркою д≥ють на багатьох великих вокзалах крањни.
     Ќа ’арк≥вському вокзал≥ Ї бюро добрих послуг, що д≥Ї на сусп≥льних засадах. ” його робот≥ беруть активну участь в≥льн≥ в≥д чергуванн¤ квитков≥ касири, чергов≥ по вокзалу ≥ залам, пенс≥онери. Ќововведенн¤, що ран≥ш застосовувалис¤ т≥льки в ’арков≥, зараз стали надбанн¤м багатьох л≥н≥йних станц≥й.
     ўор≥чно зм≥цнюЇтьс¤ навчальна база ’≤≤“у , будуютьс¤ студентськ≥ гуртожитки, бази в≥дпочинку.  расивий будинок розташувавс¤ на берез≥ „орного мор¤ в јлушт≥ . ÷е Ц студентський панс≥онат на 400 м≥сць. “ут же споруджуЇтьс¤ ще один п'¤типоверховий корпус. « введенн¤м його до ладу здравниц≥ ’≤≤“а зможуть прийн¤ти не т≥льки своњх , але ≥ студент≥в ≥нших вуз≥в.
     ѕл≥дне сп≥вроб≥тництво прац≥вник≥в ’≤≤“а з прац≥вниками ѕ≥вденноњ маг≥страл≥ спри¤Ї усп≥шному ви≥шенню багатьох важливих проблем.
     ўор≥чно вчен≥ ≥ виробничники створюють Їдин≥ плани впровадженн¤ новоњ техн≥ки ≥ передового досв≥ду. Ќаприклад, сп≥льно були визначен≥ схеми найб≥льш рац≥онального розм≥щенн¤ т¤гових пл≥ч, що п≥двищило продуктивн≥сть локомотив≥в. √арн≥ результати дали експлуатац≥йн≥ ≥спити тепловоз≥в “Ё Ц3 з≥ зниженим числом оберт≥в кол≥нчатого вала дизел¤ . ≈фект Ц економ≥¤ р≥дкого палива . —права в т≥м, що з ус≥х витрат по експлуатац≥њ тепловоз≥в майже половину складають витрати на дизельне пальне. ќт чому вишукуванн¤ резерв≥в його економ≥њ маЇ дуже важливе значенн¤. ÷им питанн¤м повс¤кденно займаютьс¤ ≥ виробничники ≥ вчен≥.
     «д≥йснен≥ також досл≥дженн¤ з≥ зниженн¤ витрати палива на тепловозах “Ё Ц3 у пер≥оди роботи двигун≥в з малим навантаженн¤м ≥ при недовантаженому режим≥ . —п≥льна робота практик≥в ≥ вчених допомогла розкрити нов≥, значн≥ резерви економ≥њ р≥дкого пального.
     ¬елике практичне значенн¤ мають сп≥льн≥ пропозиц≥њ з пол≥пшенн¤ експлуатац≥њ електровоз≥в ≥ тепловоз≥в на довгих т¤гових плечах, розрахунок ≥ проектуванн¤ п≥дйомнотранспортних установок ≥ п≥дкранових естакад дл¤ локомотивного депо ќснова.
     ” науково-досл≥дн≥й робот≥ беруть участь понад 650 викладач≥в, ≥нженер≥в, лаборант≥в ≥ студент≥в ≥нституту. ¬они розробл¤ють теми ≥ допомагають виробничникам впроваджувати науков≥ пропозиц≥њ . «м≥цненн¤ зв'¤зку ≥нституту з виробництвом п≥двищило р≥вень науковоњ д≥¤льност≥ профессорскоЦвикладацького складу . ÷е позитивно позначилос¤ ≥ на характер≥, ≥ на актуальност≥ наукових досл≥джень.
     «а завданн¤м ћ≥н≥стерства шл¤х≥в сполученн¤ учен≥ вир≥шують проблему п≥двищенн¤ м≥цност≥ ≥ довгов≥чност≥ зал≥зобетонних шпал, а також ст≥йкост≥ роботи пристроњв автоблокуванн¤ на д≥л¤нках з цими шпалами. «д≥йснено заходи щодо вдосконалюванн¤ технолог≥њ виготовленн¤ шпал на  ременчуцькому завод≥. ¬ результат≥ значно скорочений цикл њхньоњ термообробки Ц з 17 до 9 годин.
     ƒосв≥д експлуатац≥њ зал≥зобетонних шпал, дан≥ науково-досл≥дних ≥ експериментальних роб≥т переконливо довели њхньоњ переваги в пор≥вн¤нн≥ з дерев'¤ними. —лужать вони в три-чотири рази довше, значно знижуютьс¤ витрати на утриманн¤ кол≥њ ≥ п≥двищуЇтьс¤ ст≥йк≥сть рейковоњ л≥н≥њ.
     «усилл¤ вчених ≥ виробничник≥в спр¤мован≥ на розробку ≥ впровадженн¤ пропозиц≥й по пол≥пшенню використанн¤ рухомого складу, зб≥льшенню пропускноњ здатност≥ зал≥зниц≥, застосуванню пластмас при ремонт≥ локомотив≥в ≥ вагон≥в. ¬ числ≥ першочергових задач Ц механ≥зац≥¤ та автоматизац≥¤ важких ≥ трудом≥стких роб≥т, б≥льш рац≥ональне використанн¤ ус≥х техн≥чних засоб≥в транспорту, зниженн¤ соб≥вартост≥ перевезень.
     ¬чен≥ ≥ студенти робл¤ть допомогу виробництву на сусп≥льних засадах. ¬ пор¤дку шефства ведутьс¤ науков≥ досл≥дженн¤ ≥з завдань п≥дприЇмств, надаЇтьс¤ науково-техн≥чна допомога ≥ зд≥йснюЇтьс¤ авторський нагл¤д при впровадженн≥ наукових праць ≥нституту.  олектив вузу допомагаЇ освоювати нову техн≥ку, вдосконалюЇ технолог≥чн≥ процеси станц≥й, проводить лабораторн≥ досл≥дженн¤ буд≥вельних конструкц≥й, анал≥зи р≥зних матер≥ал≥в, виробнич≥ експертизи.
     Ќауковц≥ в сп≥вдружност≥ з проектно-конструкторським бюро √лавбудмехан≥зац≥њ ћ≥н≥стерства транспортного буд≥вництва розробили нов≥ типи саморозвантажних п≥ввагон≥в, призначених дл¤ перевезенн¤ сипучих ≥ кускових вантаж≥в. ѕанютинський вагоноремонтний ≥  ременчуцький вагонобуд≥вний заводи побудували два поњзди таких п≥ввагон≥в. ¬они добре зарекомендували себе на ѕ≥вденн≥й зал≥зниц≥. ѓхнЇ застосуванн¤ ц≥лком усуваЇ ручну працю на розвантаженн≥. –озвантаженн¤ поњзда становить не б≥льш трьох-п'¤ти хвилин.
     Ѕагатор≥чна сп≥вдружн≥сть прац≥вник≥в ѕ≥вденноњ з ученими ’≤≤“у вилилос¤ в нову форму зв'¤зку науки з виробництвом: наприк≥нц≥ 1964 року був створений сусп≥льний науково-досл≥дний ≥нститут. ” ньому працюЇ понад 300 чолов≥к, керуЇ њм заступник начальника зал≥зниц≥ Ќ. —.  онарев. ” склад≥ ќЌƒ≤ 50 учених, 120 ≥нженер≥в, 132 роб≥тник≥в, новатор≥в виробництва. Ќа сусп≥льних засадах ентуз≥асти розробл¤ють важлив≥ теми по вс≥х галуз¤х транспортного господарства. ѕо 60Ц70 тем на р≥к. ≈коном≥чний ефект Ц 3Ц4 м≥льйони карбованц≥в. —творений на баз≥ дорожнього науково-техн≥чного сусп≥льства, ќЌƒ≤ вир≥шуЇ багато техн≥чних роблем, зб≥льшуЇ св≥й внесок у справу кор≥нноњ реконструкц≥њ транспорту. ћетодичне кер≥вництво зд≥йснюють науковц≥ ≥ новатори виробництва. ≈кспериментальною базою служать передов≥ п≥дприЇмства маг≥страл≥.
      афедри ≥нституту допомагають виробничникам узагальнювати передовий досв≥д, орган≥зують ≥ провод¤ть науково-техн≥чн≥ конференц≥њ ≥ сем≥нари в ≥нститут≥ ≥ безпосередньо в цехах, читають лекц≥њ, дають консультац≥њ. ѕрофессорскоЦвикладацький склад разом з ≥нженерно-техн≥чними прац≥вниками дороги на сусп≥льних засадахвиконуЇ щор≥чно дес¤тки наукових роб≥т.
     —п≥вдружн≥сть зал≥зничник≥в ≥ вчених спри¤Ї п≥двищенню ¤кост≥ наукових досл≥джень, б≥льш швидкому впровадженню њх у виробництво, пол≥пшенню орган≥зац≥њ прац≥.
     “ис¤чами к≥лометр≥в вим≥рЇтьс¤ довжина ѕ≥вденноњ маг≥страл≥. ¬она проходила по територ≥њ ’арк≥вськоњ, ѕолтавськоњ, —умськоњ, Ѕелгородской,  урской , „ерн≥г≥вськоњ ,  ≥ровоградськоњ ≥ Ћуганськоњ областей.
     Ќин≥ ѕ≥вденна Ц жваве роздор≥жж¤ дор≥г. Ќер≥дко ’арк≥вщину пор≥внюють з дубовим листом Ц у тому поетичному смисл≥, що зелен≥ простори њњ хл≥бних степ≥в суц≥льно поц¤ткован≥ сталевими жилками шл¤х≥в, блакитними стр≥чками р≥к, р≥вними смужками автострад, незримими ав≥ал≥н≥¤ми, п≥дземними трубопроводами.
     ¬≥дк≥л¤ б пасажир не њхав Ц з≥ сходу, чи заходу, п≥вноч≥, з ¤коњ би точки не починавс¤ його шл¤х на п≥вдень крањни, у здравниц≥  авказу чи  риму Ц в≥н не минаЇ ѕ≥вденну зал≥зницю, ’арк≥вський вузол з його дес¤тьма пасажирськими ≥ пасажирсько-вантажними станц≥¤ми. “ут концентруютьс¤, перетинаютьс¤, беруть початок безл≥ч важливих пасажирських л≥н≥й, що в≥¤лом розб≥гаютьс¤ у р≥зн≥ напр¤мки. “≥льки в≥д перону головного вокзалу кожн≥ 2Ц3 хвилини в≥дправл¤Їтьс¤ поњзд.
     ѕ≥вденну по праву називають воротами ƒонбасу, маг≥страллю вуг≥льних трас. ¬она приймаЇ близько 60 в≥дсотк≥в усього вантажного потоку, що ≥де з ƒонецькоњ, ≥ ст≥льки ж подаЇ порожн¤ка, що йде п≥д вуг≥лл¤. Ќа перегонах максимально напруженого вантажного ходу ƒонбас Ц ’арк≥в один за ≥ншим пронос¤тьс¤ маршрути, ≥ кожен трет≥й Ц вуг≥льний.
     Ќа пожвавлених д≥л¤нках, що утворюють р¤д маг≥стральних напр¤мк≥в великого народногосподарського значенн¤, швидк≥сть набирають ешелони з кривор≥зькою рудою, ≥з продукц≥Їю машинобуд≥вноњ промисловост≥. ”се т≥сн≥ше стаЇ на навантажувальних площадках ’аркова Ц гордост≥ рад¤нськоњ ≥ндустр≥њ. “≥льки трич≥ орденоносний тракторний завод, що випустив у юв≥лейному роц≥ м≥льйонну машину, в≥двантажуЇ щодоби сотн≥ "сталевих коней", що борозн¤ть пол¤ не т≥льки нашоњ неос¤жноњ Ѕатьк≥вщини, а й дес¤тк≥в крањн јз≥њ, јфрики, Ћатинськоњ јмерики.
     ќс≥нь приходить, ¤к кажуть, у поњздах, що навантажен≥ с≥льськогосподарським добром . ” цю пору по зелен≥й вулиц≥ йдуть хл≥бн≥ маршрути, тис¤ч≥ вагон≥в бур¤ка в≥дправл¤Їтьс¤ в р≥зн≥ к≥нц≥ маг≥страл≥ до 45 цукрових завод≥в.
     ѕ≥вденна маг≥страль переважно транзитна. “ранзит складаЇ 73 % Ц найвищий на мереж≥. јле восени м≥сцева робота р≥зко зростаЇ ≥ дос¤гаЇ 35Ц38 в≥дсотк≥в ус≥х вантажних перевезень. ј тепер у номенклатурному перел≥ку пост≥йних вантаж≥в з'¤вилас¤ зал≥зна руда  урской магн≥тноњ аномал≥њ, на дес¤тьох станц≥¤х виробл¤Їтьс¤ налив нафти. „имало в≥дправл¤Їтьс¤ цементу, продукц≥њ п≥дприЇмств великоњ х≥м≥њ. ≤ перел≥к цей безупинно поповнюЇтьс¤. јдже т≥льки в роки семир≥чки в ”крањн≥ виник р¤д нових галузей машинобуд≥вноњ промисловост≥. ќсвоЇно виробництво вантажних ≥ легкових автомоб≥л≥в, штучних алмаз≥в, засоб≥в обчислювальноњ електронноњ техн≥ки, нових прилад≥в дл¤ автоматизац≥њ технолог≥чних процес≥в. ѕрилади й устаткуванн¤ з украњнською маркою поставл¤ютьс¤ б≥льш н≥ж у 70 крањн св≥ту. ѕо обс¤гу виконуваноњ роботи ѕ≥вденна перевершуЇ в даний час ус≥ зал≥зниц≥ ≤тал≥њ ≥ майже зр≥вн¤лас¤ ≥з зал≥зниц¤ми јнгл≥њ.
     ” 1956 роц≥ на дороз≥ почалис¤ роботи з електриф≥кац≥њ, пот≥м п≥шли тепловози, а сьогодн≥ прогресивними видами т¤ги вже зд≥йснюЇтьс¤ 92 в≥дсотка вантажооб≥гу. ѕасажирськ≥ електровози депо "∆овтень" вийшли по великому к≥льцю далеко за меж≥ зал≥зниц≥. ¬≥д ћоскви до ≤ловайська Ц 1254 к≥лометра, по сталев≥й стр≥чц≥ трьох дор≥г.
     ѕ≥вденна маг≥страль перетворюЇтьс¤ щор≥чно. ¬ даний час вона одна з найб≥льш техн≥чно оснащених на мереж≥ . «ал≥зниц¤ мала п'¤ть в≥дд≥лень: Ѕелгородское, ’арк≥вське, ѕолтавське, —умське ≥  уп'¤нське. Ќа кожному з них чимало великих п≥дприЇмств, що визначають усп≥х роботи зал≥зниц≥ в ц≥лому.
     ” швидк≥сному пропуску вагонопоток≥в велику роль грають вузлов≥ станц≥њ. ѓх образно ≥ досить точно називають фабриками маршрут≥в. ќт ќснова Ц одна з найб≥льших сортувальних станц≥й –ад¤нського —оюзу. “ут щодоби переробл¤ютьс¤ багато дес¤тк≥в тис¤ч вагон≥в з народногосподарськими вантажами. ѕоњзди зв≥дси йдуть на п≥вдень ≥ п≥вн≥ч, на зах≥д ≥ сх≥д.
      олектив станц≥њ в≥домий своњми новаторськими традиц≥¤ми, в≥н вн≥с великий вклад у техн≥чне переозброЇнн¤ виробництва. ѕульс станц≥њ б'Їтьс¤ р≥вно вдень ≥ вноч≥, ц≥лодобово.
     ћаршрути поњздам п≥дготовлюютьс¤ автоматично по наказу чергового по станц≥њ . –учна прац¤ стр≥лочника зам≥нила електрична централ≥зац≥¤. ѕереписувач≥ вагон≥в озброЇн≥ радиостанци¤ми, за допомогою ¤ких передаютьс¤ вс≥ необх≥дн≥ дан≥. ≈лектропов≥тр¤на пошта доставл¤Ї поњзн≥ документи в техн≥чну контору. ћаневров≥ локомотиви обладнан≥ рад≥оустановками: машин≥ст по рад≥о зв'¤зуЇтьс¤ з диспетчером ≥ черговим по г≥рц≥. «а пропозиц≥Їю передовик≥в основ'¤ни використовують маневров≥ локомотиви дл¤ вивозу м≥сцевого вантажу на станц≥њ ’арк≥в-“оварний, ’арк≥в-Ћевада, «алютине. ¬ведений до д≥њ ≥ такий резерв прискоренн¤ доставки м≥сцевого вантажу, ¤к причепленн¤ груп вагон≥в до транзитних поњзд≥в. ”сп≥шно застосовуютьс¤ здвоЇн≥ ≥ зтроЇн≥ вантажн≥ операц≥њ. ”се ширше розгортаЇтьс¤ змаганн¤ за зниженн¤ соб≥вартост≥ переробки кожного поњзда, кожного вагона, за високу ¤к≥сть формуванн¤ кожного поњзду.
     ќснов'¤ни безупинно вдосконалюють елементи технолог≥чного процесу: без затримки вивоз¤ть готов≥ поњзди, прискорюють техн≥чний огл¤д ≥ безв≥дч≥пний ремонт, скорочують час нагромадженн¤ вагон≥в, п≥двищують темпи розформуванн¤ поњзд≥в.
     „имало добрих справ ≥ на рахунку колективу станц≥њ Ћозова. Ћозовчани також проробили велику роботу з п≥двищенн¤ темп≥в ≥ ¤кост≥ формуванн¤ поњзд≥в. ≤ не випадково станц≥¤ прот¤гом р¤ду рок≥в займаЇ одне з перших м≥сць у змаганн≥ за скороченн¤ простою вагон≥в.  олектив усп≥шно виконуЇ соц≥ал≥стичн≥ зобов'¤занн¤ в змаганн≥ за комун≥стичне в≥дношенн¤ до прац≥, багато раз≥в завойовувала перех≥дн≥ „ервон≥ прапори.
     Ћозовчани формують вуг≥льн≥ й ≥нш≥ маршрути ƒарницького напр¤мку. –обитьс¤ це швидко ≥ високо¤к≥сно. ¬они п≥клуютьс¤ не т≥льки про те, щоб скор≥ше "виштовхнути" поњзд з≥ станц≥њ, але ≥ про те, щоб поњзд йшов без переробок по всьому напр¤мку до ƒарниц≥.
    "ƒопоможемо сус≥дн≥м станц≥¤м ≥ вузлам!" - такий дев≥з лозовчан. ѕрот¤гом багатьох рок≥в вони м≥цно тримають своЇ слово. ≤ цю добру традиц≥ю перейн¤ли багато колектив≥в сортувальних ≥ д≥льничних станц≥й, що високо¤к≥сно формують, огл¤дають ≥ ремонтують поњзди.
     Ќайб≥льшим центром навантаженн¤ ≥ вивантаженн¤ на ѕ≥вденн≥й дороз≥ Ї м≥сто ’арк≥в. ƒобрий дес¤ток станц≥й вантажать продукц≥ю харк≥вських п≥дприЇмств. ≤ ус≥м вистачаЇ справи. “ворча думка зал≥зничник≥в ≥ прац≥вник≥в транспортних цех≥в завод≥в невпинно працюЇ над тим, ¤к краще використовувати рухомий склад.
     ¬еликими центрами навантаженн¤ ≥ вивантаженн¤ Ї також станц≥њ ѕолтава-ѕ≥вденна, ѕолтава- ињвська,  ременчук, —уми, Ѕелгород Ц1, Ѕелгород Ц2,  ћј й ≥нш≥. Ќа багатьох станц≥¤х виробл¤Їтьс¤ навантаженн¤ зерна, бур¤ка, картопл≥, овоч≥в, фрукт≥в, живност≥ та ≥ншоњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ . ѕеревезенн¤ цих вантаж≥в безупинно росте.
    ј в колективу великоњ навантажувальноњ станц≥њ  ћј Ц сво¤ почесна задача . “ут завантажуЇтьс¤ руда  урской магн≥тноњ аномал≥њ. ƒореч≥,  урска¤ Ц найб≥льш могутн¤ магн≥тна аномал≥¤ в —–—– ≥ на земн≥й кул≥ . ўе в 1919 роц≥ тут були розпочат≥ розв≥дувальн≥ роботи. ѕ≥сл¤ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни вони в≥дновилис¤. ” район≥  ћј створений великий зал≥зорудний басейн. ÷е ≥ визначаЇ важлив≥сть задач зал≥зничник≥в. Ќавантаженн¤ тут ц≥лком механ≥зоване. ” сп≥вдружност≥ з г≥рниками зал≥зничники скорочують прост≥й вагон≥в, знижують соб≥варт≥сть перевезень. “е ж можна сказати ≥ про ≥нш≥й рудоЦпогрузочной станц≥ю Ц Ћебеди.
     ” ѕрилуках , ¬ен≥слав≥вц≥ ѕолтавського в≥дд≥ленн¤, ќхтирц≥ —умського в≥дд≥ленн¤ ≥ на ≥нших станц≥¤х проводитьс¤ налив нафти. –озв≥дка њњ почалас¤ тут у п≥сл¤воЇнний пер≥од. “епер на заводи ≥ нафтосклади в≥дправл¤ютьс¤ сотн≥ тис¤ч тон нафтох≥м≥чних продукт≥в.
     —танц≥¤ Ўебелинка знаходитьс¤ на вантажонапруженому напр¤мку, що з'ЇднуЇ ƒонбас з≥ станц≥Їю ќснова. Ѕезперервним потоком йдуть вуг≥льн≥ маршрути, ≥ прац≥вники станц≥њ, забезпечуючи безпеку руху, пропускають њх без затримки. јле не т≥льки цим славитьс¤ колектив передовоњ станц≥њ. Ўебелинка Ц родовище природного газу . —юди щодн¤ прибуваЇ багато буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ р≥зного устаткуванн¤. ÷е велике родовище блакитного золота продовжуЇ розвиватис¤, ≥ прац≥вники станц≥њ разом з буровиками робл¤ть одну справу. ”с≥ вантаж≥, що прибувають на адресу Ўебелинського газопромислу, вивантажуютьс¤ швидк≥сно.
     ƒешевий газ отримують дес¤тки економ≥чних район≥в крањни. ¬≥н йде в ћоскву, ’арк≥в,  ињв, ƒн≥пропетровськ, «апорожж¤,  ривий –≥г, ќдесу, ћиколањв, ’ерсон. ќдну п'¤ту всього газу крањна одержуЇ з надр Ўебелинки. ” цьому чимала заслуга зал≥зничник≥в, що зразково обслуговують газопромисел.
     ” рад≥ус≥ д≥њ дороги знаходитьс¤ р¤д х≥м≥чних п≥дприЇмств. ЅудуЇтьс¤ могутн≥й ѕершотравневий х≥мкомб≥нат у район≥ станц≥њ Ћихачове, сировиною дл¤ ¤кого слугуЇ шебелинський газ. ¬ипуск продукц≥њ великоњ х≥м≥њ р≥зко зростаЇ. ≤ , отже , будуть зб≥льшуватис¤ перевезенн¤ продукц≥њ х≥м≥чноњ промисловост≥.
      рай великих багатств розвиваЇтьс¤ ≥ пред'¤вл¤Ї своњ за¤вки. ѕро розм≥ри цих за¤вок красномовно говор¤ть так≥ цифри: в≥дправленн¤ руди в 1970 роц≥ склало 32 в≥дсотка в≥д усього навантаженн¤ зал≥зниц≥ проти 10 в≥дсотк≥в у 1960 роц≥. “аким чином, за дес¤тил≥тт¤ навантаженн¤ руди зросте б≥льш н≥ж у три рази, налив нафти за цей же пер≥од Ц у 7Ц8 раз≥в.
     „и вз¤ти перевезенн¤ цукрового бур¤ка. —права ц¤ нелегка. ѕолтавчани в сезон цукровар≥нн¤ вир≥шили обходитис¤ без спец≥альних вертушок ≥ додаткових зб≥рних поњзд≥в. ƒл¤ цього групи вагон≥в з бур¤ком ст¤гаютьс¤ у визначен≥ пункти д≥л¤нки ≥ там же приЇднуютьс¤ до пр¤мих поњзд≥в. –обитьс¤ це п≥д час графиковой сто¤нки поњзда. Ќа л≥н≥њ Ћозова Ц √реб≥нка таким способом щодоби вивозитьс¤ з пром≥жних на д≥льничн≥ станц≥њ до 400 вагон≥в бур¤ка.
     ” сезон цукровар≥нн¤ б≥льш 30 в≥дсотк≥в ус≥х перевезень приходитьс¤ на частку бур¤ка, цукру, гн≥ту, патоки. «начний р≥ст обс¤гу бур¤чних перевезень зажадав посиленн¤ техн≥чноњ оснащеност≥ вантажних станц≥й, цукрових завод≥в ≥ бур¤кобаз. “≥льки за 1968 р≥к зал≥зничники ≥ прац≥вники цукровоњ промисловост≥ ввели в лад 17 грейдерних кран≥в, 24 тракторних навантажувача, 22 штабелевкладальника цукру, 6 естакад вивантаженн¤ бур¤ка ≥ кал≥ю.  р≥м того, в≥дремонтован≥ 60 п≥д'њзних кол≥й бур¤копункт≥в. ”се це дозволило зб≥льшити фронт навантаженн¤ ≥ вивантаженн¤ бур¤ка на 300 вагон≥в.
  ”досконалюЇтьс¤ ≥ сама орган≥зац≥¤ перевезень. ¬становлено нов≥, б≥льш рац≥ональн≥ вагонопотоки з урахуванн¤м введенн¤ в експлуатац≥ю нових цукрових завод≥в.
     ” транспортуванн≥ м≥неральних добрив дл¤ села найб≥льш вузьким м≥сцем Ї процес вивантаженн¤ з вагон≥в ≥ доставки њх з≥ станц≥й на колгоспн≥ ≥ радгоспн≥ пол¤.  олектив станц≥њ «м≥њв ’арк≥вського в≥дд≥ленн¤ вир≥шив прискорити цей процес ≥ пол≥пшити використанн¤ малогабаритних акумул¤торних навантажувач≥в типу "4004". ƒл¤ ц≥Їњ мети споруджена спец≥альна розвантажувальна площадка . Ќавантажувач обладнаний бульдозерноЦгрейдерним захоплювачем. « площадки в≥н зањжджаЇ в критий вагон. ¬од≥й-вантажник ≥ п≥дсобний роб≥тник вивантажують чотирив≥сний вагон за 2,5 години.
     —об≥варт≥сть вивантаженн¤ добрив знизилас¤ вдв≥ч≥. ѕрост≥й вагон≥в п≥д вантажними операц≥¤ми скорочений у 2,5 рази, а прост≥й автомоб≥льного транспорту в 4 рази.  олектив станц≥њ працюЇ в т≥сн≥й сп≥вдружност≥ з труд≥вниками «миевского районного об'Їднанн¤ "—≥льгосптехн≥ка". “ут створен≥ спец≥альн≥ колони автомашин дл¤ доставки прибуваючих добрив з≥ станц≥й у колгоспи ≥ радгоспи. Ќе т≥льки м≥неральн≥ добрива, а ≥ ус≥ вантаж≥ вивоз¤тьс¤ з≥ станц≥њ вчасно. ‘ронти вивантаженн¤ завжди в≥льн≥ дл¤ прийому нових вантаж≥в, що надход¤ть.
     ƒосв≥д зм≥њвчан тепер застосовуЇтьс¤ на багатьох станц≥¤х маг≥страл≥. ƒл¤ пол≥пшенн¤ орган≥зац≥њ доставки добрив ≥ повноњ механ≥зац≥њ њхнього навантаженн¤ ≥ вивантаженн¤ вантажн≥ операц≥њ сконцентрован≥ на менш≥й к≥лькост≥ станц≥й, що розташован≥ одна в≥д одноњ на в≥дстан≥ 35Ц50 к≥лометр≥в.  ≥льк≥сть станц≥й, що робл¤ть вивантаженн¤ добрив, скорочено вдв≥ч≥.  р≥м того, створен≥ прирейков≥ склади дл¤ збереженн¤ добрив.
     ѕередов≥ колективи дороги наприк≥нц≥ 1963 року почали змагатис¤ за краще використанн¤ рухомого складу п≥д гаслом "Ќе числом, а вм≥нн¤м". Ќа вс≥х п≥дприЇмствах, у в≥дд≥ленн¤х ≥ в управл≥нн≥ зал≥зниц≥ були створен≥ ≥н≥ц≥ативн≥ групи, що узагальнили передовий досв≥д ≥ створили прогресивну технолог≥ю перевезень. —аме житт¤ зажадало перекроњти роботу по-новому, по-справжньому вз¤тис¤ за високоефективне використанн¤ вс≥Їњ транспортноњ техн≥ки.
     Ѕув складений дорожн≥й комплексний план п≥двищенн¤ продуктивност≥ рухомого складу. «д≥йсненн¤ цього плану забезпечило значн≥ усп≥хи. ƒв≥ч≥ на проханн¤ колективу дороги п≥двищувалос¤ завданн¤ по середньодобовому проб≥гу локомотив≥в ≥ обидва рази воно було перевиконано. ќборот вантажного вагона значно скоротивс¤, вдалос¤ вив≥льнити 25 локомотив≥в ≥ 3200 вагон≥в .
     «агальзал≥зничний план забезпечив найб≥льш повне використанн¤ локомотив≥в, вагон≥в, засоб≥в зв'¤зку, енергетичних пристроњв ≥ вс≥Їњ техн≥ки маг≥страл≥. ”с≥ служби внесли св≥й внесок у зб≥льшенн¤ продуктивност≥ рухомого складу. ÷е дозволило виконати встановлен≥ розм≥ри перевезень при робочому парку, скороченому майже на чотири тис¤ч≥ вагон≥в.
     ” пер≥од розгорнутого буд≥вництва комун≥зму в наш≥й крањн≥ народивс¤ патр≥отичний рух за комун≥стичне ставленн¤ до прац≥.  Ќайб≥льш характерним з того, що одразу ж вв≥йшло в повс¤кденне житт¤ учасник≥в змаганн¤, це Ц п≥двищенн¤ дисципл≥ни, орган≥зованост≥ ≥ в≥дпов≥дальност≥ за загальну справу, вимогливост≥ друг до друга, наполегливе прагненн¤ поповнювати профес≥йн≥ знанн¤. Ћюди зрозум≥ли, що одного сумл≥нного виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в тепер мало. як в≥дноситьс¤ до справи тв≥й товариш, чи досить в≥н досв≥дчений? ƒопоможи йому! Ѕачиш недол≥ки Ц не проходи поруч, добийс¤ њхнього усуненн¤.
     ” патр≥отичному змаганн≥ бере участь близько 90 в≥дсотк≥в ус≥х труд≥вник≥в ѕ≥вденноњ зал≥зниц≥. ¬есь колектив прагне завоювати почесне званн¤ маг≥страл≥ комун≥стичноњ прац≥ . …ого вже удостоњлис¤ багато п≥дприЇмств.
     «ванн¤ колектив≥в комун≥стичноњ прац≥ нос¤ть б≥льш 5 тис¤ч бригад, зм≥н, цех≥в. ѓхн≥й особистий приклад, творче гор≥нн¤, невичерпний ентуз≥азм допомагають ус≥м прац≥вникам маг≥страл≥ зб≥льшувати внесок у всенародну скарбницю патр≥отичних справ, йти в перших р¤дах комун≥стичного сусп≥льства.
     «араз на зал≥зниц≥ несуть вахту п'¤тир≥чки √ероњ —оц≥ал≥стичноњ ѕрац≥ Ц головний ≥нженер дорог≥ ј. ≤. Ўутов, машин≥ст-≥нструктор Ѕелгородского депо ё. ћ. Ѕун¤ев , машин≥ст-≥нструктор √реб≥нк≥вського депо ¬. ».  ом≥рний, старший ≥нженер кол≥њ ѕолтавського в≥дд≥ленн¤ Ќ. ‘. √рицаЇнко, бригадир Ћоз≥вськоњ дистанц≥њ кол≥њ Ќ. ‘.  очубей; √ероњ –ад¤нського —оюзу Ц рев≥зор-контролер поњзд≥в  уп'¤нського в≥дд≥ленн¤ —. —. ∆ило, начальник Ћоз≥вськоњ дистанц≥њ сигнал≥зац≥њ ≥ зв'¤зку ™. ћ. Ѕерезовський, машин≥ст ќснов'¤нського депо Ќ. ƒ. Ўаповалов (в≥н же √ерой ”горськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки), слюсар ќснов'¤нськоњ дистанц≥њ цив≥льних споруджень ћ. ћ. √еращенко; кавалери орден≥в —лави трьох ступен≥в Ц машин≥ст електровозного депо "∆овтень" ¬. Ќ. —тепанюк , бригадир локомотивного депо ’арк≥в-—ортувальний Ќ. ™.  ал≥н≥ченко.
     ”сп≥х справи вир≥шують люди, р≥вень техн≥чноњ оснащеност≥. ўор≥чно зростаЇ обс¤г перевезень. Ќа основних д≥л¤нках маг≥страл≥ широко впроваджуютьс¤ нов≥тн≥ пристроњ автоматики ≥ телемехан≥ки, швидкод≥юча диспетчерська централ≥зац≥¤, р¤д пристроњв, що дозволили на 60 в≥дсотк≥в п≥двищити пропускну здатн≥сть станц≥йних "горловин". Ѕагато чого зроблено по створенню системи автоматизац≥њ ≥ гальмуванн¤ на сортувальних г≥рках, заснованоњ на застосуванн≥ сучасноњ апаратури ≥ електронно-обчислювальних пристроњв . јвтоматика ≥ телекеруванн¤ зайн¤ли м≥цне м≥сце на т¤гових п≥дстанц≥¤х, штат ¤ких скоротивс¤ вдв≥ч≥. ¬антажн≥ роботи механ≥зован≥ на 84 % завд¤ки тому, що к≥льк≥сть машин зб≥льшилас¤ вдв≥ч≥.
     ¬≥тчизн¤не машинобудуванн¤ поставл¤Ї рад¤нським зал≥зничникам першокласну техн≥ку.„ервонобок≥ локомотиви 2“ЁЦ40 Ц д≥тище ’арк≥вського заводу транспортного машинобудуванн¤ ≥мен≥ ¬.ќ. ћалишева Ц у юв≥лейному роц≥ з'¤вилис¤ на тракц≥йних кол≥¤х депо "ќснова" дл¤ обкатуванн¤. ƒепо "ќснова" ≥мен≥ —. ћ.  ≥рова Ц випробувальний пол≥гон п≥дприЇмства. 2“ЁЦ40 значно могутн≥ш≥ ≥ економ≥чн≥ш≥ за своњх попередник≥в. ј в цехах заводу-г≥ганта збираютьс¤ вже нов≥ модел≥ ще б≥льш швидк≥сних локомотив≥в .
     ќтже, зроблений новий крок уперед. ћова йде вже не про один швидк≥сний напр¤мок. ” звертанн≥ до прац≥вник≥в зм≥н ус≥х сум≥жних зал≥зниць сказано: "Ќехай будуть швидк≥сними вс≥ напр¤мки! ћи будемо розвивати прогресивн≥ починанн¤ зм≥ни —. Ћобойко, будемо домагатис¤, щоб у практику наших повс¤кденних справ ув≥йшов досв≥д передових зм≥н ј. ћ. –Їзникова, —. ¬. Ћобойко, —. ¬.  олпакова, що д≥ють на напр¤мку ƒонбас Ц ћосква, де поњзди йдуть, не в≥дчуваючи стикових пункт≥в. «обов'¤зуЇмос¤ забезпечити високу маршрутну швидк≥сть поњзд≥в ≥ на ≥нших напр¤мках сформованого вантажопотоку: ƒонбас Ц Ѕр¤нск, ƒонбас Ц ¬орожба, ƒонбас Ц ƒарниц¤, Ќижньодн≥провськ-¬узол Ц ’арк≥в Ц  уп'¤нськ Ц ќснова Ц ќдеса".
     Ќоватори виробництва, бригади й ударники комун≥стичноњ прац≥, усп≥шно виконуючи соц≥ал≥стичн≥ зобов'¤занн¤, вз¤т≥ на честь лен≥нського юв≥лею, п≥двищують продуктивн≥сть прац≥, ставл¤ть на службу п'¤тир≥чц≥ вс≥ нов≥ резерви транспорту.
     ¬агомий внесок у справу науковоњ орган≥зац≥њ прац≥ ≥ виробництва внос¤ть техн≥чна рада, очолювана начальником зал≥зниц≥ √.≤. √оловченко, ≥ зал≥зничне науково-техн≥чне сусп≥льство.
     Ўиритьс¤ рух бригад ≥ ударник≥в комун≥стичноњ прац≥. ” ньому бере участь близько 90 в≥дсотк≥в ус≥х труд≥вник≥в маг≥страл≥. ¬есь колектив дороги змагаЇтьс¤ за званн¤ маг≥страл≥ комун≥стичноњ прац≥. ÷≥Їњ чест≥ уже визнан≥ г≥дними колективи √реб≥нк≥вського тепловозного ≥ ’арк≥вського електровозного депо "∆овтень", √реб≥нк≥вськоњ ≥ Ћоз≥вськоњ дистанц≥й шл¤ху, ѕолтавськоњ, Ѕелгородськой, –жавской, Ћоз≥вськоњ ≥ √реб≥нк≥вськоњ дистанц≥й сигнал≥зац≥њ ≥ зв'¤зку, √реб≥нк≥вського вагонного депо ≥ ’арк≥вськоњ фабрики механ≥зованого обл≥ку. «ванн¤ колектив≥в комун≥стичноњ прац≥ завоювали б≥л¤ п'¤ти тис¤ч бригад, зм≥н, цех≥в, ударник≥в Ц понад 44 тис¤ч передовик≥в виробництва. ¬они виступають зачинател¤ми ≥н≥ц≥ативних справ, показують приклад працьовитост≥, високого розум≥нн¤ громадського обов'¤зку.
     —то п'¤тдес¤т рок≥в тому в ’арков≥ вперше роздавс¤ паровозний гудок, що спов≥стив про народженн¤ зал≥зниц≥. Ќайб≥льш ¤скрав≥ стор≥нки њњ ≥стор≥њ в≥днос¤тьс¤ до царського та рад¤нського пер≥од≥в, коли маг≥страль виросла ≥ техн≥чно зм≥цн≥ла, докор≥нно перетворилас¤.
     ѕ≥вденна маг≥страль працюЇ на майбутнЇ. ¬она перетворилас¤ в одну з найважлив≥ших електриф≥кованих транспортних артер≥й крањни, оснащеною сучасною техн≥кою. ” переддень 50-р≥чч¤ ¬еликого ∆овтн¤ зал≥зниц≥ був вручений ѕам'¤тний прапор ћ≥н≥стерства шл¤х≥в сполученн¤ ≥ ÷  профсп≥лки зал≥зничник≥в.
      олектив дороги повний р≥шучост≥ домогтис¤ нових усп≥х≥в у прац≥ на благо Ѕатьк≥вщини.[6]

ѕќ—“–јƒяЌ—№ »… ѕ≈–≤ќƒ

    ѕ≥сл¤ розвалу рад¤нськоњ ≥мпер≥њ на зал≥зниц≥, ¤к ≥ в ≥нших галуз¤х господарства почавс¤ р≥зкий спадок. «нищувавс¤ ≥ розпродувавс¤ за безц≥нь рухомий склад. «а пер≥од з 1991 по 1996 р≥к було знищено чверть локомотивного парку зал≥зниц≥ ≥ б≥льше половини - вагонного.
     ѕ≥сл¤ приходу до влади √.  ирпи становище на зал≥зниц≥ почало покращуватис¤. «'¤вилис¤ нов≥ вагони, були в≥дремонтован≥ електро та дизель-поњзди. јле при цьому методи керуванн¤ залишалис¤ на рад¤нських засадах.
     ÷е призвело до того, що зараз на ѕ≥вденн≥й зал≥зниц≥ можна побачити спад виробництва. –обота Ї, але њњ або нема кому виконувати, або н≥чим. Ќовоњ техн≥ки було закуплено дуже мало.
     —еред новинок можна в≥дм≥тити пуск швидк≥сного поњзду 161/162  ињв-’арк≥в б≥льш в≥домого ¤к "—толичний ≈кспрес". ѕри його впровадженн≥ заповненн¤ вагон≥в с¤гало 100%. јле начальству мабуть захот≥лос¤ отримати б≥льше прибутк≥в ≥ ц≥ни на квитки були п≥двищен≥. як результат отримали зменшенн¤ пасажиропотоку.
     «акуп≥вл¤ нового рухомого складу дуже допомогла б ѕ≥вденн≥й розв'¤зати питанн¤ пасажиро та вантажоперевезень. јле нова техн≥ка закуповуЇтьс¤ в наст≥льки малих об'Їмах, що здаЇтьс¤ скор≥ше буде знищена зал≥зниц¤ ¤к структура, н≥ж нова техн≥ка з'¤витьс¤ в необх≥дних об'Їмах.
     ѕ≥сл¤ розвалу ≥мпер≥њ зал≥зниц¤ закупила всього 1 електропоњзд ≥ 1 дизельпоњзд (та й то старий). ћоторвагонний рухомий склад вже наст≥льки старий, що його експлуатац≥¤ стаЇ небезпечною. ’оча з управл≥нн¤ все част≥ше лунають запевненн¤ в безпечност≥ поњзд≥в, що пройшли кап≥тально-в≥дновлювальний ремонт.
     як будуть розвиватис¤ под≥њ дал≥, покаже час. ј зараз залишаЇтьс¤ лише спостер≥гати за под≥¤ми, ¤к≥ розгортаютьс¤ на просторах ѕ≥вденноњ.